Єлисей Плетенецький (у звичайному житті — Олександр Миха́йлович (за іншими даними — Томашевич) орієнтовно 1550–1554 — 1634 рр.) — ключова постать в історії української видавничої справи. Це православний церковний, культурний, громадський діяч, просвітник та письменник. Упродовж життя він працював над розвитком української культури, освіти й науки, формуванням національної ідентичності, збереженням православних традицій та історичної пам’яті для нащадків.
Народився видавець у другій половині XVI століття, коли українські землі перебували під впливом Речі Посполитої. У цей період православ’я та українська культура зазнавали значного тиску, а церковні книги часто видавалися латинською чи польською мовами. Плетенецький зрозумів, що без культурної діяльності українці ризикують втратити свою духовну спадщину — так і виникла ідея щодо створення Лаврської друкарні.
Українське книгодрукування, розпочате за його ініціативи, стало підґрунтям для сучасної видавничої справи. Праці, видані в лаврській друкарні, заклали основу для ідеї українського культурного спротиву, яка проявилася в XVII–XX століттях під час боротьби за незалежність України.
Видавнича діяльність як місія та життєвий шлях
У 1615 році Єлисей Плетенецький став архімандритом (управителем) Києво-Печерської лаври. Одним із перших його кроків було заснування друкарні для видання православної богослужбової, полемічної та освітньої літератури переважно старослов’янською мовою. Для цього він особисто закупив обладнання на Львівщині, а також залучив до роботи досвідчених друкарів і граверів з усієї країни.
Це місце швидко набуло популярності — стало справжнім центром інтелектуального життя. З моменту заснування друкарні й до смерті архімандрита лаврська друкарня видала 11 книжок. Серед найважливіших видань, випущених за ініціативи Плетенецького:
- «Часослов» (1616 рік) — одна з перших друкованих книг Києво-Печерської лаври, що містила релігійні тексти.
- «Анфологіон» (1619 рік) — збірник літургійних текстів, оздоблений майстерними гравюрами.
- «Києво-Печерський Патерик» (1635 рік, вже після його смерті) — твір, що розповідає історію лаври та ченців, що там проживають.
Для забезпечення друкарні папером за наказом архімандрита в 1612–1616 рр.) у Радомишлі була зведена паперова фабрика (або папірня) — перше в Центральній Україні підприємство подібного профілю. Продукція, що випускалася там, за життя Плетенецького маркувалася водяним знаком у вигляді його особистого герба. Твори відзначалися високою якістю друку, красивим оформленням і виваженим текстовим змістом.
Освітня діяльність та просвітництво
З іменем Єлисея Плетенецького пов’язується виникнення церковно-просвітницького і культурницького осередку на базі Києво-Печерської лаври. Священник згуртував навколо себе найвидатніших тогочасних православних релігійних, культурних освітніх діячів.
До лаврського інтелектуального кола належали також: богослов, протопіп Лаврентій Зизаній, наступник Плетенецького на архімандритстві, ієромонах Захарія Копистенський, майбутній митрополит Київський і Галицький Йов Борецький, майбутній лаврський архімандрит, а згодом також митрополит Київський та Галицький — Петро Могила тощо. Коло зацікавленості інтелектуалів було широким: богослов’я, філософія, лінгвістика, географія, образотворче мистецтво, антична і ренесансна західноєвропейська література, літературний переклад.
«Гурток Плетенецького» сприяв поверненню Києву ролі великого гуманітарного та політичного центру руської частини Речі Посполитої.
Вшанування пам’яті
На честь Єлисея Плетенецького у Львові в 1993 році було названо вулицю. Через десяток років, у 2009-му, на території історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» на Житомирщині з’явився єдиний у країні памʼятник діячу.
Спадщина, що живе протягом століть
Діяльність видавця заклала міцний фундамент для розвитку українського книгодрукування. Лаврська друкарня продовжила свою роботу й після його смерті, стала однією з провідних у Східній Європі.
Його внесок був не лише у книгодрукуванні — він дбав про освіту, підтримував митців і письменників, розбудовував лавру та впливав на суспільне життя українців. Завдяки йому Київ перетворився на центр української духовності та науки. Нині на місці колишньої Лаврської друкарні розміщується Музей книги та друкарства України.
«Єлисей Плетенецький — це один з найвидатніших діячів Києво-Печерської лаври, діяльність якого вплинула на духовність і культуру України. Фактично те, що він заклав понад 400 років тому, продовжує ефективно діяти донині. Ми, на превеликий жаль, дуже мало знаємо наших святих, наших видатних діячів, і задача сьогоднішньої канонізації — повернути українцям славетні імена видатних українських культурних і духовних діячів», — зазначає генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.
Сьогодні Єлисей Плетенецький залишається символом боротьби за національну ідентичність через слово, релігію й освіту. Його приклад надихає тих, хто прагне змінювати світ заради кращого майбутнього. Нині на місці колишньої Лаврської друкарні розміщується Музей книги та друкарства України — а ідеї священника продовжують існувати й залишаються актуальними крізь століття.
