Блогери проти журналістів: хто перемагає в боротьбі за аудиторію?

У часи цифрової революції традиційні журналісти стикаються з новими викликами: блогери та інфлюенсери активно конкурують за увагу аудиторії. Завдяки соціальним мережам, кожен може стати джерелом новин, але чи завжди це на користь споживачам інформації?
Нові правила гри в інформаційному світі
Ще 20 років тому головними джерелами інформації були газети, телебачення і радіо. Журналісти працювали у редакціях, дотримувались стандартів об’єктивності, перевірки фактів та збалансованості. Їх слово мало вагу, а статус «журналіст» асоціювався з професіоналізмом.
Проте з розвитком соціальних мереж і цифрових платформ медіаландшафт змінився докорінно. Facebook, Instagram, TikTok, YouTube дали змогу кожному створювати і поширювати контент. Це породило феномен «громадянської журналістики», де на зміну професійним репортерам прийшли блогери, інфлюенсери, стримери та тіктокери.

Згідно зі звітом Reuters Institute Digital News Report 2023, більшість молоді у світі до 35 років не читає традиційні новинні сайти — натомість вони дізнаються про події через відео в Instagram, TikTok, YouTube Shorts
То чим відрізняється блогер від журналіста ? Блогери — це незалежні творці контенту, які ведуть свої канали в соціальних мережах або на відеоплатформах. Вони не підпорядковуються редакціям, не зобов’язані дотримуватися стандартів, а натомість апелюють до емоцій, особистого досвіду, гумору чи драматизму.
Такі підходи дозволяють їм ефективно «захоплювати увагу», а отже — монетизувати її через рекламу, співпрацю з брендами або пожертви від підписників.
У 2023 році на українському ринку TikTok кількість користувачів перевищила 9,5 млн осіб, і значна частина з них — це молодь до 30 років, яка не користується традиційними ЗМІ. Це значний показник аудиторії яка споживає новини переважно через блогерів за якими слідкує., і значна частина з них — це молодь до 30 років, яка не користується традиційними ЗМІ. Це значний показник аудиторії яка споживає новини переважно через блогерів за якими слідкує.
Отже, Блогер — людина, яка створює контент у соцмережах або на платформах на кшталт YouTube, ділиться особистими думками, досвідом чи новинами. Блогери зазвичай не зобов’язані дотримуватись журналістських стандартів, але мають вплив завдяки довірі аудиторії. Журналіст — професіонал, який збирає й перевіряє інформацію, створює матеріали для ЗМІ. Журналісти працюють за стандартами точності, балансу і відповідальності перед суспільством.
Аргументи "за" блогерів: Швидкість, стиль і довіра нової епохи
Блогери мають змогу оперативно публікувати контент, часто навіть у режимі реального часу. Як приклад, під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році багато інформації про ситуацію в реальному часі надходило саме від військових блогерів, волонтерів і місцевих мешканців, які публікували відео до того, як їх поширили офіційні ЗМІ.
Особистість важливіша за формат. Блогер — це завжди особа з історією, харизмою та емоціями, і саме ця персоналізація контенту створює високий рівень довіри між ним і підписниками. Люди втомилися від формальної мови новин і шукають «своїх» — живих, справжніх, неідеальних.
Перевага у вмінні говорити «просто про складне». Вони уникають професійної термінології, створюють динамічний, візуальний і розважальний контент, що краще сприймається у стрічці соцмереж. Для покоління Z і Alpha блогери — це нові авторитети. Якщо раніше іконами були телеведучі, то тепер — тіктокери й стримери. У багатьох підписників немає інших джерел новин, окрім улюбленого каналу або інфлюенсера. Вони створюють контент, який приносить дохід напряму, без потреби в посередниках. Це стимулює постійний розвиток, інновації у форматах, темах і подачі. Вони швидше пристосовуються до трендів і запитів аудиторії.
Водночас — важливо ! Попри всі переваги, 62% блогерів не перевіряють інформацію, яку поширюють — згідно з опитуванням ЮНЕСКО. Це загрожує масовим поширенням дезінформації, особливо в кризових або політично чутливих ситуаціях.
Аргументи «за» журналістів: професіоналізм, перевірка фактів і відповідальність
Перевірка фактів і відповідальність Журналісти зобов’язані перевіряти джерела, дотримуватися професійних стандартів та нести юридичну і репутаційну відповідальність за поширену інформацію. Це знижує ризик маніпуляцій та фейків — у порівнянні з багатьма блогерами. Редакції таких видань, як BBC, The Guardian, Суспільне, Українська правда, мають окремі відділи фактчекінгу. У разі помилки вони публікують спростування або оновлення. Журналісти дотримуються етичних кодексів: не розпалюють ворожнечі, не публікують фейки, не використовують фото дітей без дозволу. Це важливо в умовах постійної боротьби з дезінформацією.
Журналісти, особливо тематичні — політичні, економічні, військові, — мають досвід і професійну підготовку, що дозволяє їм глибше аналізувати події, будувати контекст, виявляти зв’язки. Там, де блогер дає емоційну думку, журналіст надає об’єктивну картину. У таких умовах, як війна в Україні, журналісти виконують місію суспільного інформування, допомагають боротися з пропагандою, висвітлюють воєнні злочини, документують правду для історії.
Конфлікт чи конкуренція? А може — співпраця?
Попри очевидне суперництво за увагу аудиторії, конфлікт між блогерами і журналістами — не завжди війна, а скоріше еволюція медіаполя. Сьогодні межа між блогером і журналістом розмивається:
- Частина журналістів починає вести власні блоги чи YouTube-канали — напр., Роман Цимбалюк, Яніна Соколова, Богдан Буткевич.
- А деякі блогери (як-от Євгеній Черняк або Дмитро Карпачов) створюють публіцистичний або документальний контент, що наближається до журналістики.
Інколи блогери й журналісти працюють разом: перші — як «ретранслятори» професійного контенту, другі — як постачальники перевіреної інформації. Під час COVID-19 або повномасштабного вторгнення багато блогерів поширювали матеріали від МОЗ, ЗСУ, «Суспільного», допомагаючи доносити перевірену інформацію до мільйонів підписників.
У битві «блогери проти журналістів» немає абсолютного переможця. У кожного — своя аудиторія, свої інструменти впливу та свої сильні й слабкі сторони. Блогери — швидкі, емоційні, близькі до аудиторії. Але не завжди перевіряють факти і можуть несвідомо поширювати дезінформацію. Журналісти — професійні, глибокі, відповідальні. Але часто — повільні, менш популярні серед молоді й мають проблеми з довірою.
Справжній виклик — не в конкуренції між ними, а в зростанні критичного мислення в аудиторії.
Детальніше про те, як розпізнавати фейки та не піддатися маніпуляціям — у наступному матеріалі нашого порталу.