Від месенджера — до медіа-гіганта
У світі, де новини оновлюються щохвилини, телеграм із простого месенджера перетворився на один із найвпливовіших джерел інформації для мільйонів українців. Телеграм-канали стали новими медіа-гігантами — швидкими, емоційними, а нерідко й анонімними. Вони змінили не лише спосіб споживання новин, а й саме розуміння, хто формує порядок денний.
Як месенджер змінив правила медіа-гри в Україні
Активне зростання впливу Telegram в Україні спостерігається з 2018–2019 років — у період напередодні президентських виборів. Саме тоді в українському сегменті платформи почала з’являтися широка мережа анонімних каналів, які були створені з метою впливу на політичну ситуацію. Відтоді Telegram став ключовим майданчиком для поширення новин, заяв і позицій — від політичних партій до окремих впливових осіб.
Сьогодні ним активно користуються голови військових адміністрацій, мери міст, політики та органи влади. Вони інформують громадян практично в реальному часі, минаючи редакційні фільтри традиційних ЗМІ.
Як і чому традиційні медіа втрачають довіру
Паралельно з посиленням ролі Telegram знижується довіра до класичних медіа. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного в грудні 2024 року, загальний рівень довіри до українських медіа становить лише 27%.
Натомість більшість українців дедалі частіше споживають новини з телеграм- і ютуб-каналів. Як зазначає директор КМІС Антон Грушецький в коментарі для Інституту масової інформації:
“Ми бачимо суттєву фрагментацію медіа простору з формуванням “інформаційних бульбашок”. При цьому близько 80% респондентів вважають, що можуть відрізнити дезінформацію від правдивих новин. Люди менше довіряють “класичним” ЗМІ з редакціями та стандартами, проте вірять Telegram- і YouTube-каналам і окремим “експертам”.”
Тіньова сторона популярності
Попри широке визнання Telegram як джерела новин, українці добре усвідомлюють і його темну сторону — зокрема, як канал поширення дезінформації.
За результатами дослідження КМІС, 71% респондентів вважають російську пропаганду в соціальних мережах, зокрема в Telegram, серйозною загрозою для безпеки країни. З них третина називає цю загрозу однією з найсуттєвіших. Натомість 23% вважають, що проблема або незначна, або взагалі не становить загрози, хоч і визнають її існування.
Проте навіть усвідомлення ризиків не веде до підтримки радикальних заходів. Лише 9% опитаних підтримують повну заборону Telegram, тоді як 54% вважають доцільним частковий контроль — наприклад, блокування окремих каналів. Серед тих, хто вважає російську дезінформацію дуже серйозною небезпекою, повну заборону підтримують лише 15%.
Це свідчить про складний баланс: з одного боку — потреба у свободі доступу до інформації, з іншого — необхідність захисту від ворожих впливів у воєнний час.
Хто і як формує новинний ландшафт у Telegram?
В основі Telegram-екосистеми в Україні — канали з мільйонною аудиторією. За результатами дослідження “Як функціонують та завойовують аудиторію телеграм-канали-мільйонники” (2023), найпопулярнішими серед українців є:
• “Труха Україна”
• Локальні (місцеві) телеграм-канали
• “Новини України | Війна”
• Zelenskiy Official
• ТСН.Новини / ТСН.ua
• “Україна Online”
• “Україна 24/7”
• “Лачен пише”
• “Україна 24”
• “Україна NOW”
Проте, як показав моніторинг КМІС у червні 2024 року, значна частина контенту в цих каналах виявилася маніпулятивною або недостовірною. У багатьох випадках йшлося про замовні матеріали.
Медіаграмотність як захисний щит — ключ до безпеки в епоху месенджерів
Попри те, що Telegram не підпадає під класичні стандарти журналістики, перевірити достовірність інформації — можливо. Найпростіші запитання: хто сказав? де це стало відомо? на які джерела спирається автор? — допомагають уникнути дезінформації.
Посилання на першоджерела та верифіковану інформацію — основа довіри, незалежно від платформи. У світі, де кожен може стати “медіа”, вміння критично сприймати інформацію — це не лише навичка, а форма захисту.
Довіра як вибір і відповідальність
Telegram закріпився як головне джерело новин для українців. Він поєднує оперативність, простоту і силу впливу. Проте за кожним переглядом новин стоїть відповідальність — особиста й колективна. У світі інформаційної війни вибір, кому вірити, — це також вибір, кого підсилювати.
Саме тому медіаграмотність стає важливішою за будь-які заборони.
Розповідаємо про медіаграмотність у цьому матеріалі.
