У цифровий час, коли інформація розповсюджується з блискавичною швидкістю, а фейки, маніпуляції й ворожа пропаганда зустрічаються на кожному кроці, користувачі соціальних мереж мають уміти власноруч перевіряти факти. Саме тоді вступає в дію фактчекінг — важливий інструмент у боротьбі за прозорість. Про важливість перевірки правдивості інформації розповімо в матеріалі.
Початок ери «постправди»
Термін «постправда» — коли емоції часто переважають над фактами у формуванні громадської думки — став словом року за версією Оксфордського словника у 2016 році.
Сьогодні цифровий ландшафт наповнений неперевіреними твердженнями, заголовками-«клікбейтами» й оманливим контентом, значна частина якого покликана провокувати, обманювати чи поляризувати. Водночас технологічні досягнення, такі як контент, створений штучним інтелектом, глибокі фейки та боти, зробили дезінформацію не лише більш витонченою, але й складнішою для виявлення.
Поява поняття ознаменувала зміну в підходах до обробки інформації суспільством — допомогла усвідомити нові виклики інформаційної епохи — змусила шукати методи боротьби з неправдивим контентом.
Відомі кейси поширення дезінформації в Україні
Застосування фактчекінгу стало відповіддю на дедалі витонченіші форми дезінформації, які поширюються у світі. Протягом десятків років українці неодноразово ставали свідками гучних скандалів, спричинених свідомим маніпулюванням інформацією.
Ось кілька показових випадків, коли фейки викликали паніку, сприяли поширенню ворожої пропаганди чи підривали довіру громадян до державних інституцій:
Фейк про «розіп’ятого хлопчика в Слов’янську» (2014)
У часи АТО (ООС) російський телеканал «перший» поширив історію, ніби українські військові на очах матері розіп’яли трирічного хлопчика. Ця історія не підтвердилася жодними фактами, свідками чи фото/відео, проте активно поширювалась російськими ЗМІ, формуючи образ «жорстоких українських карателів» у світі.
Відео: Громадське / Facebook
Фейк про шкоду вакцин від COVID-19 (2020–2021)
У роки пандемії COVID-19 у соціальних мережах активно розповсюджувалися чутки, що коронавірусу не існує, а створені для боротьби проти нього вакцини викликають безпліддя, спричиняють масові вимирання та й узагалі є «таємними» планами світових урядів. Окремі українські публічні особи і блогери розповсюджували ці твердження без наукових доказів, що призвело до паніки в суспільстві, зниження рівня вакцинації та загострення епідемічної ситуації.
Відео: VoxCheck / Facebook
Фейки про «масову евакуацію з українських міст» (2022-2025)
У перші дні повномасштабного вторгнення ширились повідомлення, нібито уряд готує примусову евакуацію Києва. Через це в місті виник хаос, поширювалися панічні настрої серед цивільного населення і з’явилися затори на виїздах. Протягом наступних років під час загострень на фронті росіяни масово надсилали українцям СМС про «термінову евакуацію з Києва/Одеси/Дніпра», що є свідченнями постійної роботи ворожої ІПСО.
Відео: #ШоТам / YouTube
Фейк про «масове вилучення органів у поранених українських військових» (2024)
Навесні минулого року ворожа пропаганда активно розповсюджувала дезінформацію про те, нібито в українських військових госпіталях «вилучають органи у тяжкопоранених бійців для продажу за кордон». Ці повідомлення супроводжувалися змонтованими «медичними документами», які згодом виявилися фальсифікованими. Хоча МОЗ та Міноборони України виступили з офіційними спростуваннями, фейк викликав паніку серед родичів поранених, а також поширення закликів «не довіряти лікарям».
Відео: Ryan McBeth / YouTube
Фейк про «мобілізацію підлітків» України (2025)
У проросійських Telegram-каналах з’явився фейк щодо мобілізації 17-річних підлітків до ЗСУ. Насправді жодних доказів цього не було, а державні органи оперативно спростували такі заяви. Попри всю абсурдність інформації, емоційний контент набув розголосу серед населення та став об’єктом обговорення у соцмережах.
Відео: ТСН / YouTube
Чому перевірка фактів важлива
1. Захист демократії: вибори, референдуми та дебати з питань державної політики часто стають об’єктом маніпуляцій за допомогою дезінформації. Неправдиві заяви про кандидатів, фальсифікації результатів голосування або законодавчі пропозиції можуть спотворити громадську думку і порушити демократичні процеси.
2. Боротьба зі шкідливими наративами: дезінформація щодо таких тем, як вакцини, зміна клімату та громадське здоров’я, може мати реальні наслідки. Наприклад, під час пандемії COVID-19 теорії змови та фейкові медичні поради коштували життя.
3. Відновлення суспільної довіри: в епоху зниження довіри до ЗМІ та інституцій фактчекінг допомагає відновити довіру. Коли журналісти та платформи демонструють прихильність до правди, вони надають критично важливу послугу дедалі більш скептично налаштованій громадськості.
4. Зміцнення навичок медіаграмотності: перевірка фактів сприяє розвитку критичного мислення. Вона вчить людей ставити під сумнів джерела, протистояти упередженням і ухвалювати обґрунтовані рішення — важливі навички для навігації в сучасному складному інформаційному середовищі.
Як перевіряти інформацію: 5 порад
- Перевіряйте джерело
Хто опублікував матеріал? Це авторитетне ЗМІ, експерт, чи анонімний акаунт у Telegram? - Шукайте першоджерело
Не довіряй скрінам і репостам. Спробуй знайти оригінальну цитату, документ або відео. - Порівняйте з іншими джерелами
Чи пишуть про подію інші ЗМІ? Якщо так — чи збігаються деталі? - Використовуйте фактчекінгові платформи
В Україні працюють ресурси «StopFake», «VoxCheck», «По той бік новин», «Без Брехні», «НотаЄнота». Там медійники перевіряють новини, заяви політиків, маніпулятивні відео та фото. - Оцініть емоційний тон
Якщо матеріал викликає гнів, страх або обурення — це може бути сигналом маніпуляції.
Фактчекінг — це справа не лише журналістів, а навичка, яку має опанувати кожен. В епоху гібридної війни, фейкових новин та ботоферм критичне мислення й уміння перевіряти інформацію стають основою інформаційної гігієни.
Кожен репост має значення. Кожне повідомлення може або будувати, або руйнувати. Кожне слово може стати частиною сили, яка захищає правду, або частиною хвилі, що поширює дезінформацію.
Світ змінюється тоді, коли люди змінюють своє ставлення. І вибір — завжди за вами. Перевіряйте дані перш ніж поширювати, адже інформаційна безпека починається з нас.
