
Робота редактора — це постійна дешифровка та переосмислення. Це не просто виправлення помилок, а спроба відтворити авторський задум, який часто похований під шарами недбалості, плутанини або, що найгірше, — хибних уявлень про те, як працює текст. Це своєрідне археологічне розкопування сенсів. Цього разу ми знову зазирнемо в глибини, де народжуються найвитонченіші дратівливі моменти.
Треба більше “води”, щоб нагнати об’єм
Розтягування думки, повтори, порожні фрази, що не несуть жодного сенсу – це не збільшення обсягу, це зниження якості. Редактор не чарівник, який з “води” може зробити цілющий еліксир. Він може лише прибрати зайве, щоб залишилося найцінніше.
А мені так краще читається
Суб’єктивне відчуття автора – це, звісно, важливо, але воно не може йти врозріз із загальноприйнятими правилами мови, логіки та стилістики. Те, що “краще читається” особисто вам, може бути незрозумілим для мільйонів інших.
Чого так довго? Я ж не багато написав
Кількість знаків не завжди дорівнює складності роботи. Іноді вичитка короткого, але складного за змістом тексту з численними фактичними помилками потребує більше часу, ніж редагування довшого, але добре написаного матеріалу.
Копірайтер мені так написав, я тільки переніс
Перекладання відповідальності на інших не звільняє від власної. Якщо ви є замовником чи відповідальним за матеріал, то ви відповідаєте за його якість.
Тут треба щось таке, щоб прямо чіпляло, але не знаю що
Очікування, що редактор сам вигадає блискучі ідеї та заголовки, не маючи жодної конкретики від автора, – це не просто складно, це неможливо. Редактор – не генератор ідей, а їхній огранщик.
Мені потрібен саме цей заголовок, бо він СЕО-оптимізований
SEO-оптимізація важлива, але не ціною повного абсурду в заголовку. Заголовок має бути не лише для пошукових систем, а й для людей, щоб вони розуміли, про що йдеться.
Цей матеріал треба опублікувати будь-якою ціною!
Публікація “будь-якою ціною” зазвичай означає ігнорування якості, фактів, грамотності. Редактор не може ставити під загрозу репутацію видання заради поспіху.
Я написав усе, що міг, а ви вже там скоротіть
Скорочення тексту – це не просто механічне видалення слів, це переосмислення, переструктурування, переписування. Це робота, яка вимагає часу та зусиль.
Я пишу для тих, хто “в темі”, а хто не “в темі”— нехай гуглить
Цей підхід перетворює текст на своєрідну енциклопедію незрозумілих термінів та внутрішніх жартів, кидаючи читача в океан незнання без рятувального круга. Редактор же відчуває себе перекладачем з “авторської” на “людську”, витрачаючи години на роз’яснення того, що автор вважає “очевидним”. Це не економія часу, а його розтрата на пошук контексту.
Я потім допишу, це ж не терміново
Ця фраза звучить як зелене світло для прокрастинації, але для редактора вона означає постійне очікування і неможливість планувати свою роботу. “Потім” часто перетворюється на “ніколи” або на “за п’ять хвилин до дедлайну”, що створює зайвий стрес для всієї команди.
А це ж просто для внутрішнього використання!
Навіть внутрішні документи мають бути грамотними та зрозумілими. Недбалість у “внутрішньому” часто переходить у “зовнішнє”, створюючи негативне враження. Редактор вірить, що якість важлива завжди, незалежно від аудиторії.
Я не розумію, що мені треба змінити
Коли редактор надає детальні коментарі та правки, а у відповідь отримує розгублене “я не розумію”, це свідчить про глибоку прірву в комунікації. Редактор відчуває, що його праця знецінюється, а час витрачається даремно на пояснення очевидного. Це вимагає від редактора не лише редагувати, а й навчати, що не завжди входить у його обов’язки.
А це для клієнта, він попросив
Перекладання відповідальності на “клієнта” за незрозумілі формулювання, сумнівні твердження чи відверті помилки — це спроба уникнути авторської відповідальності. Редактор розуміє, що саме автор є джерелом інформації, і саме він має її обґрунтувати, а не ховатися за чужими проханнями.
Я не розумію, що мені треба змінити
Коли редактор надає детальні коментарі та правки, а у відповідь отримує розгублене “я не розумію”, це свідчить про глибоку прірву в комунікації. Редактор відчуває, що його праця знецінюється, а час витрачається даремно на пояснення очевидного. Це вимагає від редактора не лише редагувати, а й навчати, що не завжди входить у його обов’язки.
Це ж і так зрозуміло!
Ця фраза — справжній редакційний дзен-коан. Вона звучить, коли автор пропускає ключові пояснення, контекст чи перехідні логічні ланки, вважаючи їх самоочевидними. Редактор же розуміє, що зрозуміло лише тому, хто вже знає. Для решти читачів це буде прірва нерозуміння. Це не просто недолік, це комунікаційний провал, який редактор має ліквідувати, додаючи відсутні сенси.
Я просто хотів викликати дискусію
Ця фраза часто звучить, коли текст провокаційний, але не обґрунтований, або ж містить суперечливі твердження без належних доказів. Редактор розуміє, що дискусія має бути конструктивною, а не ґрунтуватися на дезінформації чи маніпуляціях. Його завдання — не створювати “хайп” заради “хайпу”, а забезпечити платформу для осмисленого обговорення.
Я писав це під настрій, тому стиль може змінюватися
Ця фраза свідчить про відсутність єдиного стилю та тону в тексті. Редактор змушений “приводити до спільного знаменника” різні “настрої” автора, що перетворює роботу на зшивання клаптикової ковдри. Послідовність стилю — це не обмеження, а ознака професіоналізму та поваги до читача.
Я вже стомився писати, тож останні абзаци — як вийшло
Коли якість тексту падає ближче до кінця через втому або поспіх, це демонструє відсутність стійкості та відповідальності автора. Редактор змушений “рятувати” фінал тексту, який має бути найсильнішим.
Я хотів, щоб читач сам дійшов висновку
Ця фраза часто виправдовує відсутність чітких висновків або узагальнень у тексті. Редактор розуміє, що завдання автора — вести читача, а не кидати його напризволяще в лабіринті інформації.
А ви потім самі все оптимізуєте під пошуковики
Автор, який повністю делегує SEO-оптимізацію редактору, не лише не розуміє важливості ключових слів для видимості тексту, а й демонструє своєрідну “творчу відстороненість”. Редактор може допомогти, але він не чарівник, який з будь-якого тексту зробить ТОП.
Мораль: Редактор — архітектор смислів, психолог і, іноді, рятівник вашого тексту. Трохи поваги до процесу і розуміння його цінності може значно полегшити життя всім. Бо, як сказав би редактор: “Я не проти свободи, я проти хаосу”.
Авторка: Вероніка Ведмецька