Олена Пчілка: хто вона?
Олена Пчілка (справжнє ім’я — Ольга Петрівна Косач) — видатна українська письменниця, публіцистка, перекладачка, культурна діячка, редакторка, видавчиня. Вона зробила вагомий внесок у розвиток української мови, літератури та видавничої справи, залишивши незабутній слід у національній історії.
Народилася 17 липня 1849 року в місті Гадяч (Полтавщина) в родині освічених аристократів. Згодом Ольга вийшла заміж за Петра Косача — юриста й громадського діяча. У цьому шлюбі народилася майбутня українська поетеса та письменниця Леся Українка. Вся родина Косачів була активними діячами українського культурного руху, а їхній внесок у розвиток української літератури та освіти важко переоцінити.
Оточення та знайомства
Ольга зростала в інтелігентному середовищі, де панувала любов до української мови та культури. Її старший брат, видатний громадський діяч, публіцист і філософ Михайло Драгоманов, значно вплинув на її світогляд і національну свідомість. Вона також була добре знайома з багатьма визначними постатями української культури. Олена Пчілка підтримувала дружні стосунки з Іваном Франком, Миколою Лисенком, Михайлом Старицьким, Панасом Мирним та іншими діячами. Вона оточувала себе тогочасною інтелектуальною елітою, брала активну участь у громадському житті, створила літературне товариство й організовувала літературні вечори.
Мовна революціонерка
Олена Пчілка увійшла в історію не лише як письменниця, а й як реформаторка української мови. Вона наполегливо працювала над тим, щоб українська мова набула гармонійності й милозвучності, позбувшись русизмів і кальок. Саме їй ми завдячуємо появою таких слів як «палкий», «променистий», «мистецтво», «нестямний», «переможець», які сьогодні видаються нам звичними. У ті часи українська мова ще не була повністю унормованою, а Пчілка брала активну участь у її розбудові.
«Там, де сеї мови мені досить, я нею обхожуся, — а де мені сеї мови буває замало, я тим не в’яжу собі руки. І добираю “творю”, скажу власне — кую, собі ширшу мову», — писала Ольга в листі до Омеляна Огоновського.
Першості Олени Пчілки:
- Увела в моду вишиванки та інший традиційний одяг.
- Була першою українкою чий чоловік пішов у декретну відпустку.
- Придумувала нові слова, які зараз є загальновживаними.
- Була однією з перших в Україні жінок-редакторок.
- Була однією з перших літераторок, що активно виступає за права жінок.
Батьківство
Олена Пчілка не лише підтримувала розвиток української культури, а й передала цю любов своїм 6 дітям. Їх вихованню вона приділяла надзвичайно багато уваги. До якогось часу вона не віддавала дітей у русифіковані школи, натомість вчила сама, оточувала їх українською мовою, літературою, піснями й традиціями та навіть перекладала з інших мов, щоб вони мали українські книжки. Цим показала свій талант ще й у педагогіці: всі її діти стали визначними діячами у різних галузях.
«Ні, мама не була соціалісткою, бо вважала соціалізм утопією. А ось демократкою вона була і на словах, і на ділі. Так само як і ворогом соціальної нерівності мама була все життя і свої переконання завжди висловлювала відверто — не тільки в родині чи в колі друзів, а широко — в громаді, у пресі», — наймолодша дочка, Ізидора Косач-Борисова.
Видавнича діяльність
Значну частину свого життя Ольга присвятила видавничій справі. У 1906–1914 роках вона була редакторкою та видавчинею журналу «Рідний край», деякий час його редакція фактично знаходилася в її хаті. Журнал також мав додаток для дітей «Молода Україна» (1908–1914). Ці видання ставили перед собою мету розповсюдження української літератури та національної свідомості серед молоді. Попри те, що через заборони Пчілка має величезні втрати, нерідко вкладає особисті кошти, вона все одно не кидає цю роботу та ставить громадські інтереси вище своїх, а також часто з’являється на сторінках як публіцистка.
У 1917–1919 роках видавала «Газету Гадяцького земства», намагаючись поширювати суспільно-політичні та культурні ідеї. Її діяльність у сфері видавництва була новаторською, адже вона сприяла формуванню національного інформаційного простору та популяризації української літератури.
Окрім цього, Олена Пчілка неодноразово проявляла феміністичні погляди, зокрема долучилася до підготовки та видання альманаху «Перший вінок». Це було перше друковане видання присвячене творчості жінок.
«Саме персонажок Олени Пчілки вважають одними з перших представниць типажу “нової жінки”, характерного для європейського модернізму: ці жінки — вольові, самостійні, прагнуть фахової самореалізації, а не “тихого сімейного щастя” й готові змінювати світ. А у варіанті Олени Пчілки вони ще й палкі патріотки, що бажають працювати на користь української національної ідеї», — пише дослідниця Ірина Ніколайчук.
Значення спадщини
Олена Пчілка — не просто діячка минулого, а жінка, яка зуміла закласти фундамент для розвитку української культури та мови. Її робота вплинула на кілька поколінь українців, зробивши нашу мову багатшою, літературу — глибшою, а видавничу справу — прогресивнішою. Її ім’я назавжди закарбоване в історії України як символ незламності, культури та просвіти.
Пам’ятки
На Волині ім’я Олени Пчілки вшановане кількома важливими об’єктами. Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки часто проводить різноманітні заходи, презентації книг, літературні заходи, тренінги. Поруч із бібліотекою встановлено пам’ятник Олені Пчілці, який увічнює її внесок у культуру та літературу. Також її ім’я носить Ліцей у місті Ковель Волинської області.
