Інтернет став важливою частиною нашого життя. Люди все частіше обирають цифровий контент та інтернет ресурси для споживання інформації з будь-якої теми. Більшість людей радше «загуглить» питання, що їх турбує, ніж піде в бібліотеку шукати відповідь у книгах. Це має певні переваги, адже людство витрачає значно менше часу на пошук потрібних йому фактів, матеріалів і думок інших людей. Але таким попитом на інформацію можна користуватися не тільки з добрими намірами. Державна влада, маркетологи, великі бізнеси та багато хто інший бореться за нашу свідомість. У цій боротьбі дуже часто застосовують фейки.
Фейки – це фальшива, часто сенсаційна інформація, поширена під виглядом новини. Фейки є одними із найпоширеніших методів маніпулювання людською думкою. Для впливу на суспільну свідомість частіше за все залучають медіа. ЗМІ здатні найефективніше поширювати необхідну маніпуляторові інформацію.
Який вплив мають фейки?
Фейк першочергово спрямований на те, щоб запрограмувати маніпулятивний результат. Переважно це створення сприятливих умов для виконання одного з трьох завдань: завоювання, управління та втримання влади. І це може стосуватися не тільки державної влади, а й великих бізнесів.
«Фейки впливають не на саму реальність, а на її сприйняття»
Їх можуть використовувати для створення упередження, зміни установок, фіксації стереотипів конкретного індивіда або усього соціуму у потрібному для маніпулятора руслі. Нерідко метою поширення неправдивої інформації є спрямування поведінки та дій об’єкта маніпулювання у потрібному для маніпулятора напрямі, відволікання жертви від правдивої інформації і переорієнтація її на сприйняття сфальсифікованої інформації. Це також може мати за мету маскування реальних фактів, їх приховування та перекручування, що заважає індивіду в прийнятті правильних рішень і адекватного розуміння ситуації. Маніпулятивні відомості також сприяють формуванню комплексу певних стимулів (інформаційних, мотиваційних, емоційних тощо), які забезпечують необхідну дію чи бездіяльність з боку об’єкта маніпулювання.
Які бувають фейки?
Щоб з меншою ймовірністю потрапити під вплив фейків, ми визначимо, які вони бувають. Оманлива інформація може бути у текстовому, фото, відео та аудіо форматі. Її також можна поділити за методами впливу:
Заклик до емоцій. Такі новини закликають до глибоких емоцій, наприклад: страх, захоплення, гнів, печаль, розчарування. Вони викликають почуття причетності до тієї чи іншої події.
Однобічне висвітлення події. Таким чином споживач контенту бачить тільки одну сторону тієї чи іншої події, що схиляє його до конкретного бачення ситуації.
Пропаганда. Це певні наративи, які встановлюють держави, корпорації, уряди для управління цінностями.
Псевдонаука. Це коли абсурдні речі висвітлюють як доведені наукові дослідження. Для правдоподібності додають якомога більше слів з наукової або схожої з нею лексики.
Напівправда. Поєднання фактичного, фейкового, помилкового або частково помилкового контенту.
Клікбейти. Це заголовки, які одразу привертають увагу, але вміст новини не відповідає назві.
Фінансово-політичний тиск. Ми маємо памʼятати, що в Україні нерідко зустрічаються ЗМІ, які публікують/видаляють контент за гроші певних осіб, яким ця інформація потрібна для маніпулювання, або навпаки заважає це робити.
Як не стати жертвою дезінформації?
Оскільки проблема появи в медіапросторі фейкових новин набула нових масштабів з початком повномасштабної війни в Україні, дуже важливо вміти захистити свою свідомість від їх впливу. Нижче представлені варіанти, як викрити фейкову новину.
Алгоритм перевірки тексту
1. Звертайте увагу на заголовок новини. Чи відповідає він змісту? Якщо ні, то вашу увагу привернув клікбейт. Дуже важливо перевіряти увесь матеріал статті, а не орієнтуватися лише на назву. Якщо заголовок здається вам неймовірним, то, найімовірніше, так воно і є. Читайте більше, ніж заголовок та передмову статті.
2. Звертайте увагу на URL та домен. Для розкрутки оманливої новини часто створюють копії відомих сторінок або сайтів, оскільки вони вже мають певну довірливу аудиторію. Такі фейки складно розпізнати одразу, оскільки URL може відрізнятися навіть на одну літеру.
3. Звертайте увагу на джерела. Чи точно ви довіряєте виданню, яке розмістило ту чи іншу інформацію? Якщо це невідомий вам медіаресурс, то знайдіть більше інформації про нього. Довіряти новині можна більше, якщо її опублікували одразу декілька великих ЗМІ. Але навіть у відомих виданнях іноді з’являється неточна інформація або неправильне трактування подій.
4. Якщо у новині згадують організації, політиків, публічних особистостей, варто зайти на їх сайти або профілі в соцмережах. Офіційні рішення або коментарі публікуються і там. Підозріло, якщо всі джерела інформації анонімні або не вказані взагалі.
5. У фейках часто допускається багато орфографічних та пунктуаційних помилок, отже, на це теж потрібно звертати увагу.
6. Якщо у тексті наведені посилання – не лінуйтеся переходити за ними. Саме за посиланням має бути першоджерело: інформація з перших вуст, фотодокази, цитати пресслужб.
Алгоритм перевірки фото
1. Спробуйте пошукати картинку в інтернеті, щоб перевірити її справжність. Фейкові новини містять підроблені фотографії та відео. Іноді фото можуть бути справжніми, але вирваними з контексту. Це можна визначити, знайшовши оригінал фото. Коли і де він був вперше опублікований, чи відповідає він статті, яку ви перевіряєте на правдивість.
2. Перевірте, чи не редагували фото. У цьому може допомогти Image Edited. Ресурс допомагає зʼясувати, чи редагувалося фото до публікації. Сервіс виявляє навіть найменші внесені правки, зокрема змінений контраст, яскравість тощо. Image Edited також визначає метадані аналізованого зображення — пристрій, на який було знято фото, назва програми, яку використали для редагування, час знімання, експозицію тощо.
3. Перевірте дату знімання, час, місце. У цій справі може допомогти Jeffrey’s Image Metadata Viewer. Він надає можливість переглянути метадані зображення. Таким чином ви дізнаєтеся багато важливої інформації: від параметрів зйомки до даних про те, в якій програмі і як фото було відредаговано.
4. Також ви можете звернути увагу на такі критерії:
-перспективу, пропорції об’єктів;
-тіні, віддзеркалення;
-фокус зображення;
-контрастність і кольори;
-відповідність погоді, географічній топології, архітектурі;
-відповідність назві вулиць, номерам машин тощо;
-якщо кут нахилу гаджета на кожному фото не змінюється, то, найімовірніше, зображення створені програмою, а не людиною.
Алгоритм перевірки відео
Найпоширенішим способом фальсифікації відео контенту стала технологія дипфейк. Це методика синтезу зображення людини, яка базується на штучному інтелекті. Використовують для поєднання і накладення одних зображень та відео на інші зображення або відеоролики. За словами дослідників з Університетського коледжу Корка в Ірландії, поширення дипфейків у соціальних мережах стало зброєю війни.
Згідно з опитуванням iProov у березні 2023 року, 71% респондентів у всьому світі не знають, що таке дипфейк, а 43% визнають, що не зможуть його помітити.
Як все ж таки самостійно виявити дипфейк:
-зверніть увагу на невідповідність пропорції тіла та обличчя;
-чи відповідає вираз обличчя рухам чи позам тіла;
-дуже часто діпфейки тривають всього кілька секунд, оскільки якісний фейк потребує кількох годин роботи;
-звук відео не відповідає зображенню, особливо руху губ;
-звук відсутній взагалі;
-всередині рота може бути розмитість, що вказує на помилкове зображення. Технологія створення Deepfake не може створити язик, зуби та рот;
-тіні, кольори та контрасти заднього плану не відповідають передньому.
Окрім технології діпфейку використовується і звичайний монтаж. Для зʼясування автентичності відео, потрібно звернути увагу на:
-відповідність звуку у відео
-частоту змінення кадрів та локацій
-достовірність джерела, ви можете перевірити обліковий запис користувача, який опублікував відео. Подивіться, чи давно існує цей обліковий запис, що він публікував раніше, скільки у нього передплатників і скільки переглядів є у відео.
-дату зйомки, геолокацію, інформацію про камеру, яка записувала відео. Це може зберігатися в метаданих файлу. Дізнатися про них допомагає сервіс metadata2go. Також можна подивитися час створення відео і чи змінював його хтось після цього.
Алгоритм перевірки аудіо
Звичайно, викрити аудіофейк складніше, ніж фото або відео. Але це можливо, якщо звернути увагу на:
-відповідність голосу реальної людини, яка зазначена як автор аудіо повідомлення;
-якість звуку;
-шуми на задньому плані;
-сенсаційність змісту;
-джерело, де з‘явилося аудіо повідомлення.
Яким чином захистити своє інформаційне середовище від фейків?
Важливо оберігати свій медіапростір, навіть якщо ви якісно перевіряєте новини. Неодноразові контакти здатні посилювати вплив «фейкових новин». Критична позиція щодо вмісту «фейкової новини» не забезпечує досконалого імунітету від впливу цієї інформації. У процесі досліджень переконувань, було встановлено два цікавих явища:
«Сплячий ефект»
Люди, які не вірять фейковим новинам, бо не вважають джерело гідним довіри, все ж можуть потрапляти під вплив повідомлення. Це відбувається тому, що інформація щодо джерела з часом забувається. З часом споживачі контенту схильні забувати, з якого джерела вони вперше отримали певну інформацію, зокрема забуваючи, чи тоді вважали джерело інформації гідним довіри. На противагу цьому, саму інформацію цілком можуть памʼятати. Такі «сплячі ефекти» найчастіше трапляються, коли реципієнти стикаються з фейковими новинами, які відповідають їхнім очікуванням і поглядам.
«Ефект ілюзорної правди»
Низка досліджень довела, що повторно показувані читачу/глядачу твердження, з різних джерел зрештою починають перетворюватися на гідні довіри, навіть якщо спершу їх вважали фальшивими. Неодноразове бачення фейкової новини збільшує ймовірність того, що їй повірять, бо вона видається знайомою.
Виконайте аудит свого інформаційного поля. Для того, щоб зменшити кількість фейкового контенту, потрібно наповнити свій медіапростір тільки тими джерелами, яким ви справді довіряєте та перевірили їх матеріали на правдивість. Щоб полегшити цю задачу, можна звернути увагу на «білий список» медіа. Такий список складається кожні півроку Інститутом масової інформації. Для створення такого списку проводиться двоетапний глибинний моніторинг онлайн-медіа, оцінюється предмет наявності маніпуляцій, фейків, чорного піару. Ще при такому моніторингу аналізуються стандарти балансу, правдивість та відокремлення фактів від коментарів, наявність на ресурсах сексизму та мови ворожнечі, а також на предмет прозорості – наявності на сайті контактів, редакційних політик, фінансової прозорості.
Нагадаємо, що ви теж можете стати поширювачем недостовірної інформації, тому діліться з обережністю, особливо, якщо вас читає велика кількість людей. Медіаграмотність — запорука безпеки своєї свідомості та свідомості інших.
2 thoughts on “Фактчекінг проти дезінформації: як відрізнити правду від маніпуляцій?”