Феномен TikTok-журналістики: тренд чи загроза для медіа?

Швидке зростання TikTok як джерела новин

За останні кілька років TikTok перетворився з платформи для розваг на повноцінне джерело новин, особливо серед молоді. За даними досліджень, дедалі більше користувачів дізнаються про події у світі саме з коротких відео, а не з телевізора чи газет. TikTok приваблює неформальністю, емоційністю та швидким форматом подачі, що ідеально вписується в динаміку сучасного споживання інформації.

На фоні цьоговиникає нове явище — TikTok-журналістика. Це коли замість класичних репортажів і розлогих аналітичних матеріалів глядач отримує коротке відео з фактами, думками чи навіть поясненням складних тем у простій формі. Такі відео часто створюють не професійні журналісти, а блогери, активісти або звичайні користувачі. У цьому контексті виникає декілька запитань. Чи є TikTok майбутнім медіа, що робить інформацію доступною для всіх, або ж він становить загрозу для якості, достовірності й глибини контенту? Як балансувати між швидкістю і правдивістю? І головне — чи зможе TikTok-журналістика замінити традиційні ЗМІ, чи залишиться лише модною хвилею?

Як TikTok змінює споживання новин?

TikTok кардинально змінює спосіб, у який люди споживають новини. За даними Datareportal, станом на початок 2025 року платформа налічує понад 1,5 мільярда активних користувачів щомісяця. Основна аудиторія — молодь віком від 16 до 29 років. У деяких країнах TikTok вже випереджає Google як перше джерело для пошуку інформації серед підлітків.

На відміну від традиційних ЗМІ, TikTok пропонує надзвичайно швидкий, візуальний і емоційно насичений формат подачі. Відео зазвичай тривають до хвилини, що змушує творців стискати головну суть і подати її креативно. У цьому форматі користувачі сприймають новини не через логіку, а через образи, музику, реакції.

Серед найбільш популярних тем: політика (особливо вибори), соціальні проблеми, клімат, війни, права людини, а також пояснення складних тем у простих категоріях — так званий “explainers”-контент. Наприклад, журналістка Sophie Corcoran регулярно публікує короткі розбори політичних подій у Великій Британії. В Україні зростає популярність акаунтів, які розповідають про події на фронті або пояснюють законодавчі зміни простими словами — як от @ua.media чи @palianytsia.news.

Такий формат робить новини ближчими, але водночас — спрощеними. TikTok дає змогу охопити мільйони глядачів за годину, однак чи це завжди йде на користь якості подачі?

Переваги та недоліки TikTok-журналістики

Одна з головних переваг TikTok-журналістики — швидкість. У критичні моменти, як-от початок війни, протестні рухи або природні катастрофи, саме TikTok стає першим джерелом інформації. Люди викладають відео з місця подій ще до того, як офіційні ЗМІ встигнуть підготувати репортаж. Це дозволяє аудиторії майже миттєво дізнаватись, що відбувається у світі.

Друга важлива риса — доступність. Щоб отримати новини з TikTok, не потрібно реєструватися на сайтах, купувати передплату чи шукати спеціальні ресурси. Достатньо гортати стрічку. Крім того, формат коротких відео з субтитрами та поясненнями робить навіть складні теми зрозумілими для широкого кола користувачів.

Ще один плюс — високий рівень взаємодії з аудиторією. Глядачі не просто дивляться новини, а активно коментують, дискутують, задають питання або створюють відео у відповідь. Це формує відчуття участі в інформаційному процесі.

Завдяки TikTok, журналісти можуть охоплювати різну цільову аудиторію — від школярів до експертів. Наприклад, відомий український журналіст Богдан Кутєпов адаптує складні політичні теми для молоді, використовуючи гумор і візуальні ефекти. А журналістка Марія Левченко веде сторінку з поясненням міжнародних новин у форматі “історій за 60 секунд”.

Усе це перетворює TikTok на майданчик, де новини можуть бути і корисними, і цікавими водночас.

Незважаючи на численні переваги, TikTok-журналістика має й серйозні виклики, серед яких дезінформація та фейки. У силу свого формату, платформа активно сприяє поширенню неперевіреної інформації. Відео, що швидко набирають популярність, можуть містити неточні факти або маніпуляції, оскільки багато користувачів орієнтуються на емоційний відгук, а не на достовірність. Згідно з дослідженням, понад 60% новин на TikTok мають сильний емоційний підтекст, що часто веде до перебільшення або спотворення фактів.

Ще одна проблема — алгоритми TikTok, які підсилюють контент, що викликає найбільше емоцій. Вони не відрізняють правду від фальшивої інформації і орієнтуються лише на кількість взаємодій — лайки, коментарі, перегляди. Це призводить до того, що найбільше поширення отримують саме ті відео, які викликають сильні емоції, незалежно від того, чи є вони правдивими. Як наслідок, користувачі отримують лише частину реальної картини, а не об’єктивну інформацію.

Крім того, поверхневість контенту — це ще одна серйозна проблема. Формат коротких відео, який підходить для розваг і мемів, не завжди дозволяє передати всю глибину теми. У результаті складні соціальні, політичні чи економічні питання подаються спрощено, часто з акцентом на емоції замість фактів і логіки. Відео переважно орієнтовані на миттєву реакцію, що не дає можливості глядачам роздумувати і аналізувати отриману інформацію.

Ці виклики ставлять питання про відповідальність як самих творців контенту, так і платформи в цілому, що може стати перепоною для розвитку якісної журналістики на TikTok.

Війна в Україні: TikTok як зброя?

Під час війни в Україні TikTok став важливим інструментом для пропаганди. Обидві сторони конфлікту — як армія РФ, так і ЗСУ — активно використовують платформу для поширення інформації, що відповідає їхній політичній або військовій позиції. Відео, які публікують військові та офіційні пропагандисти, часто мають чітке завдання — формувати думку у громадськості та залучати нових прихильників.

Зокрема, російські акаунти часто поширюють фейкові відео, що створюють враження перемог або дезінформують про ситуацію на фронті. Відео з “героїчними” кадрами, псевдодокументальними свідченнями чи вигаданими історіями часто мають значну кількість переглядів завдяки емоційному контенту, що привертає увагу.

Українські військові та активісти, у свою чергу, використовують платформу для висвітлення реальних подій, зокрема через транспарентність та прямі звернення. Відео часто містять факти, інтерв’ю з бійцями та очевидцями подій, а також підтвердження інформації через фото чи відео з місця подій.

Однак, як і в інших сферах медіа, в TikTok важливо вміти відрізняти правду від маніпуляцій. Ключовими ознаками маніпуляції є:

1. Відсутність джерел або незрозуміла локалізація подій.
2. Нереалістичні чи емоційно забарвлені заяви.
3. Використання старих відео, як нових — наприклад, кадри з 2014 року, які прикривають нинішню ситуацію.
4. Підтасовані факти, мета яких — маніпулювати емоціями, а не надавати об’єктивну інформацію.

Війна в Україні показує, як можна ефективно використовувати TikTok як зброю інформаційної війни, де кожен запис може стати частиною глобальної пропаганди. І хоча платформа і надає можливість вільного висловлення, це також створює простір для фальшивих новин і маніпуляцій.

TikTok змінює правила гри в сучасній журналістиці, пропонуючи нові можливості для швидкого поширення новин та взаємодії з аудиторією. Однак платформа має й свої небезпеки, зокрема поширення дезінформації та маніпуляцій, особливо в умовах війни. Швидкість і емоційний характер контенту можуть ставати як перевагою, так і серйозним викликом для якісної журналістики. У майбутньому важливо навчитися відрізняти правду від маніпуляцій і забезпечити баланс між швидкістю та точністю.