«Журналістська весна» — це простір зустрічі поколінь, територія спільноти, свято єдності професії й водночас – її рефлексії. Щовесни в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка проходить ця подія.
Тут зустрічаються ті, хто лише обирає цей шлях, і ті, хто вже його прокладає десятиліттями.
Цінність цього свята — у традиції, що жива. У спільному дні, що наповнюється сенсами, пам’яттю, планами і сміхом. Тут журналістика стає чимось дуже відчутним — у кожному ярмарковому лоті, в кожному спогаді викладача, в кожному привітанні з великої сцени.
Як це відбулося цього року?
Цьогорічний фестиваль, що відбувся 31 травня, вкотре підтвердив: журналістика живе не лише в текстах і сюжетах, а й у взаємодії, діалозі, натхненні.
Партнером «Журвесни 2025» стала Академія української преси, і це символічно — адже АУП завжди стоїть на сторожі якісної медіаосвіти. Як наголосив президент АУП Валерій Іванов, цей фестиваль — це майданчик свободи думки, професійного зростання та творчого пошуку.
Програма була насиченою й різноманітною:
- Виступ військового оркестру Президентського полку відкрив день під звуки сили й гідності.
- День відкритих дверей став порталом у світ медіаосвіти: знайомство з кафедрами, освітніми програмами, життям інституту.
- Благодійний ярмарок поєднав добрі справи з унікальними артефактами: гільзи, уламки «Шахеду», автограф Валерія Залужного, подарунки від військових — усе це задля підтримки ППО, відновлення гуртожитку КНУ та ініціативи «ДрукАрмія». Почесним гостем став Юрій Ігнат — речник Повітряних сил ЗСУ.
- Аудиторія доданої реальності, створена разом із ГО «ВИР», відкривала інший вимір: VR-терапія, імерсивні історії про війну, культурний діалог через технології.
- Відкритий мікрофон, фотозони, спортзона з бадмінтоном, тенісом, волейболом і шахами – простір емоцій, драйву та здорової конкуренції.
- Урочиста частина у Великій актовій залі — момент підсумків і пам’яті, зустрічей та визнання.
- Презентація книги Степана Колесника стала даниною пам’яті та подяки легендарному викладачу й публіцисту.
У 2024 році «Журвесна» також поєднувала традицію з актуальністю: від меморіалу полеглим журналістам до медіашколи толерантності, від шахових баталій до презентацій книг про героїв війни. Усе це — доказ, що журналістика сьогодні не ізольована від реальності, а живе в ній і впливає на неї.
Навіщо приходити на «Журналістську весну»?
Бо тут можна згадати, для чого ти обрав цю професію. І — що важливіше — для кого.
Як сказав один із викладачів: «Це той день, коли найбільше усмішок. А я люблю, коли люди усміхаються».
