Історично склалося так, що протягом століть представники української інтелігенції об’єднувалися, аби боротися за українську книгу та видавничу справу, захищати її від рук окупантів та загарбників, політичних утисків, процесів і явищ, які теоретично могли б давно її знищити. Адже українська книга — ключ до нашої історії, культури, національної самоідентифікації.
Природно виникали і братства, товариства, що працювали сумлінно, втім майже завжди залишалися в тіні. Так і у сучасному світі. І тепер маємо, так би мовити, прототипи таким братствам — організації, що допомагають нашій книзі розвиватися, враховуючи усі її історичні особливості. Але про їх існування навіть не здогадується більша половина населення країни. Усі думають, що все відбувається самостійно. У цьому тексті я хотіла б зробити крок у сучасні історичні процеси та познайомити кожного і кожну із діяльністю Українського інституту книги. І, ні, це не навчальний заклад, як багато хто міг би подумати. Це ще один ключ до розвитку українського видавництва і поширення нашої культури за межами наших кордонів.
Український інститут книги — насправді, є державною установою, яка працює за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України. Основна його місія — формувати державну політику сфери, популяризувати читання, підтримувати національних авторів та всіляко інтегрувати вітчизняну книжкову продукцію у світовий контекст. Створили ж його у відповідь на істотну проблему — понад 60 відсотків українців зовсім не читають книжок. За даними одного з досліджень Читомо, що проводили, ще до початку повномасштабного вторгнення лише 10 відсотків опитаних захоплюються літературою. Утім тих, що зовсім не цікавляться книгами вдвічі більше. Інші ж — не готові висловити чітку позицію: ніби й люблять почитати, але можуть уявити своє життя без чергового примірника нового автора та скоріше нададуть перевагу цікавому відео у соціальних мережах. У цей час громадські діячі просто кричать: “Люди, читайте, інакше буде криза!”. Звідси випливає і наступна проблема — книжки купують лише трохи більше десяти мільйонів осіб, а отже, і про рентабельність створення нових примірників для видавництв не йдеться. Книжкова справа стає благодійністю. Як наслідок, і ті, хто мав карбувати наше життя на папері, йдуть з професії. Трохи дивно: у часи, коли книга була рідкістю — всі її бажали, втім щойно вона стала доступною, чомусь втратила актуальність для населення. І виправити цей дисонанс стало сенсом життя Українського інституту книги.
Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги
“Це світова тенденція, але в різних країнах розуміють загрозу, тому там робляться шалені зусилля, щоб популяризувати читання, щоб не дати ситуації погіршитися“
Популяризація
Фестивалі, конкурси, премії та інформаційні кампанії — те, що допомагає УІК заохочувати українців до читання та видання книжок. Наприклад, Drahomán Prize — премія для перекладачів, у доробку яких є щонайменше один перекладений і опублікований художній чи документальний твір з української мови. Лауреат може отримати доволі високу грошову винагороду в розмірі 3 тисяч євро та додаткові можливості для роботи та промоції своєї творчості. А ось щорічна акція Національний тиждень читання спонукає читати людей різних вікових груп та жанрових вподобань. Тут і тижні дитячого читання, і поезії, і нон-фікшн — на будь-який смак. Ще один з проєкт із назвою Живі письменники має вже зовсім інше завдання — пропонують інструменти для полегшення проживання дитячого та підліткового воєнного досвіду, травматичних подій через літературні твори сучасних українських письменників. Там ціла серія методичних матеріалів та вебінарів для батьків, викладачів тощо. Новинкою є й програма Єкнига відповідно до якої всі українці, яким цього року виповнилось 18 років, мають право на отримати 908 гривень на придбання книжок, як у різних куточках країни, так і світу. Інститут забезпечує і проведення низки літературних та музичних фестивалів, а також зустрічей із авторами, автограф-сесій та книжкових клубів. Організації, які мають на меті реалізувати такі проєкти, можуть подавати заявки на отримання фінансування для їх втілення. Варто зауважити, що їх перелік та постійно змінюється, а актуальну інформацію про події завжди можна переглянути на сайті установи.
Підтримка
УІК надає різноманітні гранти та іншу підтримку українським видавцям задля розповсюдження якісної літератури, особливо в сегментах, які є менш комерційно привабливими, але важливими для культурного розвитку. Так, наприклад, програма підтримки перекладів «Translate Ukraine» фінансує переклади українських творів іншими мовами. Учасники можуть отримати до 8 тисяч євро на переклад та видання українських творів за кордоном. За наявності фінансування, установа розміщує інформацію щодо можливого отримання грошових інвестицій на сайті. Кілька років тому учасники могли отримати до 5 мільйонів гривень на розвиток власної справи у галузі книговидання. А це неабияка підтримка для видавничого бізнесу. Співпрацює установа і з бібліотеками, забезпечуючи їх новими виданнями та сприяючи модернізації бібліотечних послуг.
Глобалізація
УІК організовує національні стенди України на провідних міжнародних книжкових ярмарках, таких як Франкфуртський книжковий ярмарок, Болонський дитячий книжковий ярмарок та Варшавський книжковий ярмарок. Це сприяє промоції української літератури, налагодженню зв’язків між українськими та іноземними видавцями, авторами і перекладачами. Існують і інші проєкти, як от “Книжки без кордонів”, що реалізувався під патронатом Першої Леді Олени Зеленської. У книгозбірнях 37 країн світу з’явились полички із примірниками українських авторів, які допомагають тимчасово-переміщеним особам хоч на хвилину душею повернутися на Батьківщину та не втрачати із нею зв’язок. Поступово Інститут отримує членство і в міжнародних організаціях. Нині є одним із EURead — консорціуму європейських організацій, які обмінюються знаннями та досвідом у сфері промоції читання. Це дозволяє Інституту впроваджувати нові стратегії та підходи для популяризації української літератури на міжнародному рівні.
Хто за цим стоїть?
Український інститут книги складається з кількох відділів, кожен з яких відповідає за певний напрямок діяльності: стратегічної роботи та аналітики, промоції читання, міжнародної співпраці, підтримки бібліотек та книговидання, цифрової трансформації, зв’язків із громадськістю. У них працюють десятки професіоналів — журналістів, видавців, юристів, економістів тощо. Урешті, вирішення комплексних завдань потребує професійної команди. І тут вона є.
З початком Великої війни Інститут книги адаптував свою діяльність до нових викликів. Постали нові завдання: забезпечити літературою тимчасово переміщених осіб у різних країнах світу, підтримати українські видавництва, які стикнулися з економічними труднощами, створити цифрові бібліотеки та платформ для дистанційного доступу до книг. Попри усі актуальні проблеми книжкової галузі, УІК продовжує активно працювати, розвивати інноваційні підходи та підтримувати книговидавничу справу в Україні, що, безумовно, робить його однією із найважливіших культурних інституцій сучасної України.
