Дизайнерка головного фото: Лариса Крупко
Ще десять років тому ранок більшості українців починався з чашки кави й новин по телевізору. Сьогодні ж усе частіше перше, що ми бачимо після пробудження — стрічка улюбленої соціальної мережі чи канали у Telegram. Новини більше не чекають ефіру — вони з’являються в реальному часі, потрапляючи на екрани наших смартфонів ще до того, як їх встигнуть опрацювати традиційні медіа.
Але що це означає для суспільства? Які наслідки має така трансформація? І чи встигаємо ми адаптуватися до нових медіарефлексів? Спробуймо розібратися, як саме соцмережі змінили медіаспоживання українців — у цифрах, прикладах і суспільних тенденціях.
Цифри, що говорять самі за себе
У 2024 році USAID та Internews дослідили медіаспоживання українців. Протягом опитування респонденти розповіли про своє користування соціальними мережами та новинними джерелами, а також про своє ставлення до медіа.
Згідно з отриманими даними, 84% українців отримують новини через соціальні платформи та ще 40% покладаються на них як на єдине джерело новин. Трійку лідерів складають Telegram, YouTube та Facebook.
Телебачення й надалі втрачає свій інформаційний вплив. Новини звідти дізнається лише 30% опитаних. Хоча телемарафон «Єдині новини» і надалі залишається важливим джерелом інформації, його аудиторія скоротилася порівняно з 2023 роком. Про існування марафону знає переважна більшість — 86% опитаних, утім регулярний перегляд (щоденний) здійснює лише 17%. Значна частина респондентів висловлюється за повернення національних телеканалів до створення власних новинних програм.
Такі результати підтверджують й думки інших фахівців у галузі комунікацій.
«Основним джерелом отримання суспільно-політичної інформації є соціальні мережі і різні месенджери – Telegram, WhatsApp, Viber, а телебачення поступово втрачає свої позиції», —зазначає Марта Наумова, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України у коментарі виданню «Бізнес Цензор».
Така прихильність людей до соціальних мереж та швидкого контенту може стати значною проблемою для онлайн-видань, які ретельно шукають та перевіряють інформацію. Новинні сайти зараз читає лише 30%, що на 11% менше, порівняно з результатами опитування за 2023 рік.
Telegram і TikTok: швидкість ціною верифікації
Telegram-журналістика стала яскравим прикладом змін в українській медіагалузі під час повномасштабного вторгнення росії. Ресурси «Лачен пише», «Труха» та інші отримали мільйонну аудиторію просто за оперативність подачі інформації. Натомість якість цієї інформації абсолютно різна, якщо порівнювати ці та інші канали. Кожен обирає сам, кому і чому довіряти. У Telegram, наприклад, дуже легко натрапити на ІПСО та фейки. Та насправді не тільки в ньому.
Поширення фейкових новин через соціальні мережі — одна з головних проблем сучасного медіаполя. Російська дезінформація часто маскується під українські акаунти, а алгоритми TikTok просувають ці відео, формуючи викривлене уявлення у тих, хто їх переглядає. Хоча новини звідти дізнається менше ніж 5% наших громадян, соцмережа відіграє важливу роль у формуванні громадської думки серед молоді.
Сила репосту: нові механізми впливу
Соцмережі надали кожному користувачу можливість не лише споживати, а й поширювати інформацію. Один репост або сториз може охопити тисячі людей. Це змінило роль журналістів — тепер вони змагаються не лише між собою, а й з блогерами та лідерами думок.
Значна частина людей більше довіряє блогерам, ніж традиційним ЗМІ, адже сприймає їх як «ближчих» та «чесніших».
Критичне мислення
Українські ініціативи, зокрема національний проєкт медіаграмотності «Фільтр» та освітній серіал «Школа OSINT» від «Дії», наголошують на важливості вміння вчасно перевіряти інформацію і не піддаватись на фейки. В умовах війни це стало не менш важливим, ніж фізична безпека.
Головний герой «Школи OSINT» — херсонський єнот, який розповідає про основи та інструменти розвідки за відкритими джерелами й розбирає українські кейси.
Зростає і роль шкільної освіти в розвитку медіаграмотності — у новій українській школі вже розповідають про це дітям, а вчителі проходять спеціальні тренінги.
Соціальні мережі не просто змінили те, де ми споживаємо новини — вони трансформували саму сутність інформації. В епоху діджиталу інформація стала ближчою, але й небезпечнішою. Окрім фейків та маніпуляцій, ще одна загроза — інформаційна втома. Постійний потік новин, тривожних заголовків і відео з фронту призводить до емоційного виснаження. Соцмережі перестають бути каналом інформування й перетворюються на джерело стресу.
Завдання кожного українця — навчитися не лише споживати, а й усвідомлювати, аналізувати та перевіряти. Адже в умовах війни інформація — це теж зброя.
Нагадаємо, що нещодавно ми більш детально розповідали про Tik Tok-журналістику та її вплив на українське суспільство.
