
Творча майстерня «Аґрафка» — це дует львівських ілюстраторів Романи Романишин та Андрія Лесіва. За 15 років вони показали, що картинка в дитячій книжці може бути мінімалістичною, концептуальною й водночас емоційно промовистою. Їхні видання перекладено понад двадцятьма мовами, а нагороди Bologna Ragazzi, Stiftung Buchkunst, Nami Concours і Andersen Award стали для українського ринку маяками: так, локальні проєкти здатні конкурувати на світовому рівні.
Далі розповідаємо, як «Аґрафка» формувала свій унікальний стиль, які проєкти принесли їм міжнародне визнання, та чому їхню роботу називають новою візуальною мовою української книжки.
Історія становлення

Фото The Ukrainians
Творча майстерня «Аґрафка» виникла в 2010 році у Львові. Її засновники — Романа Романишин та Андрій Лесів — почали працювати разом ще під час навчання у Львівській академії мистецтв. Визначальним етапом стало стажування в Кракові за програмою «Gaude Polonia», де вони досліджували книжковий дизайн і працювали над оформленням двомовної збірки Віслави Шимборської «Може, це все / Może To Wszystko» (2010), схвально оціненої самою авторкою.
Перший успішний дитячий проєкт — «Рукавичка» (2011) — одразу здобув низку відзнак, зокрема Гран-прі премії «Левеня» і потрапив до каталогу «White Ravens». Успіх закріпила «Ріпка» (2012) у переказі Івана Франка. З 2013 року почалася активна співпраця з «Видавництвом Старого Лева», у межах якої вийшли ключові авторські книжки майстерні, зокрема «Зірки і макові зернята», «Війна, що змінила Рондо» та абетки «Шептицький від А до Я» і «Франко від А до Я», що принесли майстерні міжнародне визнання та численні нагороди.
Романа Романишин та Андрій Лесів: «Аґрафка заколювалась від вроків на щастя, тобто наша назва ще і оберіг для нас.»
Феномен «Аґрафки»




Фото «Читомо»
Поява «Аґрафки» стала переломним моментом для сучасного українського книжкового дизайну, зокрема у сфері дитячої літератури. Вони запропонували принципово новий підхід — замість декоративних ілюстрацій на зразок радянського реалізму з’явилася книжка як цілісний візуальний об’єкт. У роботах майстерні ілюстрація виконує інформативну функцію, а верстка будується мов візуальна драматургія. Їхній стиль тримається на ритмі, лаконізмі й символізмі: прості геометричні форми, виразні кольорові площини і точна типографіка створюють «повітря» для тексту та підсилюють зміст.
Цей новаторський підхід не лише переосмислив образ української дитячої книги, а й сприяв підвищенню стандартів усього ринку. Завдяки «Аґрафці» дизайн визнали самодостатньою дисципліною: у видавництвах з’явилися арт-директори, молоді ілюстратори почали орієнтуватися на міжнародні події — як-от Bologna Children’s Book Fair, на якій у 2024 році Романишин і Лесів очолювали національний стенд України. Водночас дует виходить за межі книжкової сфери — створює плакати, курує виставки, проводить майстер-класи й підтримує нове покоління митців. «Книжка — це велика магія, від якої ми у захваті», — каже Романишин, підкреслюючи не лише мистецьку, а й просвітницьку місію майстерні.
Найвідоміші проєкти
1. «Ріпка» (2012)




Фото agrafkastudio.com
Класична українська казка у версії Івана Франка з модернізованими, дотепними ілюстраціями. Видання містить словничок архаїзмів і відзначене як одне з найкращих у каталозі White Ravens 2013.
2. «Зірки і макові зернята» (2014)




Фото agrafkastudio.com
Книга розповідає про дівчинку Дору, доньку математиків, яка досліджує світ через науку, числа й уяву. Вона була першою авторською книгою «Аґрафки» і здобула головну нагороду Bologna Ragazzi Award в категорії Opera Prima.
3. «Війна, що змінила Рондо» (2015)




Фото agrafkastudio.com
Алегорична історія про те, як війна приходить у світ світла й музики, в місто Рондо. Ця книга розповідає про травму, стійкість і відновлення, здобула нагороду Bologna Ragazzi Award та потрапила до White Ravens.
4. Серія «… від А до Я» (2015-2016)








Фото agrafkastudio.com
Азбуки-енциклопедії про видатних українців: Шептицький, Франко. Яскраво ілюстровані книжки подають короткі факти, об’єднані навколо літер алфавіту. Обидві книги отримали нагороди на Форумі видавців у Львові.
5. «Голосно, тихо, пошепки» (2017)




Фото agrafkastudio.com
Книга про звук, слух і тишу — як ми сприймаємо світ довкола через вуха. Вона допомагає дітям зрозуміти, що означає чути, не чути, як виглядають звуки та як мовчання теж може щось сказати. Видання отримало міжнародне визнання, зокрема премію Bologna Ragazzi Award у категорії Non-Fiction у 2018 році та Плакету на Братиславській бієнале ілюстрації. Права на її публікацію придбали видавці з 26 країн.
6. «Я так бачу» (2018)




Фото agrafkastudio.com
Видання досліджує зір та зорове сприйняття світу, пояснює, як ми бачимо і чому деякі люди бачать інакше або зовсім не бачать. Видання стало міжнародним бестселером і здобуло численні нагороди, зокрема Bologna Ragazzi Award у категорії Non-Fiction (2018), бронзову медаль конкурсу «Найкрасивіші книги світу» (Stiftung Buchkunst, 2019) та була номінована на німецьку премію Deutscher Jugendliteraturpreis (2022).
7. «Куди і звідки» (2021)





Фото agrafkastudio.com
Завершальна частина пізнавальної трилогії, що містить «Голосно, тихо, пошепки» та «Я так бачу». Це поетичне дослідження теми руху, подорожей, міграцій та змін, що відбуваються в житті людей, тварин і навіть неживих об’єктів. Ілюстрації та текст ставлять перед читачем філософські питання про походження, напрям і причини змін у житті. Отримала нагороду Green Island на Nami Concours 2021 й почесну відзнаку за художнє оформлення від Stiftung Buchkunst у 2022 році.
«Для нас книжка — це маркер часу, свідчення сьогодення. Ми хочемо, щоб вона була актуальною і чесною» — наголошують митці.
Сьогодення

Фото «Локальна Історія»
Після повномасштабного вторгнення «Аґрафка» переосмислила свою діяльність, сприймаючи її як складову культурного фронту. Митці наголошують на важливості української книжки як документа епохи — вона покликана не лише інформувати, а й зберігати емоційний, історичний та соціальний стан суспільства. Нещодавно «Аґрафка» випустила нову авторську книжку нон-фікшн «З півслова», присвячену темі спілкування та взаєморозуміння — ключовим цінностям у часи війни. Видання вийшло на початку 2025 року у «Видавництві Старого Лева» й стало візуальним медіа, яке інтерпретує сучасні виклики крізь призму глибоких сенсів та художньої чесності.
Паралельно майстерня працює над ілюстраціями для іноземних ЗМІ, дизайном обкладинок і оформленням літературних серій — зокрема «Дефіляда в Москві» Василя Кожелянка для «Новітньої класики» та «Дискосвіт» Террі Пратчетта. Також вони продовжують візуально осучаснювати поетичну спадщину українських класиків — Франка, Сковороди, Антонича — пропонуючи нові інтерпретації знайомих текстів.
«Аґрафка» докорінно змінила уявлення про українську дитячу книжку, перетворивши її з освітнього інструмента на витвір сучасного мистецтва — концептуальний, емоційний, візуально вивершений. Роботи майстерні стали не лише зразком нового дизайнерського мислення, а й визнаним культурним явищем за межами України: книги перекладено понад 20 мовами, вони здобули найпрестижніші нагороди галузі й потрапили до каталогів міжнародних виставок. Їхні книжки — це не просто історії для дітей, а глибокі роздуми про війну, пам’ять, бачення, мову, звук, рух і спільність, що формують емпатію, критичне мислення й культурну пам’ять нового читача.
Хочете зазирнути за лаштунки успіху «Видавництва Старого Лева» і дізнатися, як воно змінює український книжковий ринок? Читайте далі в «Україна медійна».