За останні десять років нон-фікшн в Україні суттєво змінився. Бізнес-література, історичні розслідування, популярна наука — усе це з нішевого продукту перетворилося на один із головних читацьких напрямів.
Хто задає тон
«Наш Формат» — один із головних гравців ринку. Видавництво спеціалізується на нон-фікшн і видало сотні перекладних книжок — від нобелівських лауреатів до авторів The New York Times і The Economist. Фактично саме воно відкрило масовому читачеві сучасну бізнес- і науково-популярну літературу українською. Поруч з’являються нові гравці з іншим підходом. «Віхола», заснована у 2020 році, зосереджується на українському досвіді — історії, ідентичності, повсякденності. Її мета — дати слово українським авторам, які пишуть про сучасність без прикрас. «Лабораторія» — видавництво, створене колишнім співвласником «Нашого Формату». Воно поєднує книжки з подкастами й дискусіями, будуючи навколо видань цілу екосистему. Хоча зараз видавництво не обмежується нішею нон-фікшн, воно виходить за її межі.
Нове покоління видавців
За останні роки з’явилися десятки незалежних видавництв. Їх засновують люди з різних сфер — від ветеранів до маркетологів. Багато хто обирає нон-фікшн як основний напрям і працює з вузькими темами: психологія і ментальне здоров’я, тіло і сексуальність, воєнний досвід, урбаністика. Замість книжок про все — видання для конкретної аудиторії.
Теми, які зараз читають
Саморозвиток і бізнес — найбільш масові сегменти. Довгий час саме він формував читацький смак через переклади світових бестселерів. Зараз популярна наука поступово українізується. Книжки про мозок, економіку, природу — усе менше залежать від імпорту. Після 2022 року різко виріс попит на книжки про історію України, війну й пам’ять. Видавці реагують на цей запит — нон-фікшн стає способом колективно осмислити те, що відбувається. Репортаж і документалістика набирають популярності. Жанр поєднує факт і емоцію — складні теми стають зрозумілішими.
Як видавництва формують читача
Видавці не просто реагують на попит — часто вони його створюють. Відбір тем і авторів визначає, про що взагалі думає читач. Переклади вводять у дискурс нові ідеї. Подкасти, лекції й книжкові клуби збирають спільноти навколо книжок. Читач починає довіряти не лише автору, а й видавництву як знаку якості.
Виклики
Ринок росте, але проблеми нікуди не ділися. Аудиторія обмежена в грошах, конкуренція з безкоштовним контентом посилюється, а сильних власних авторів усе ще бракує. Водночас попит на українську мову зростає, інтерес до власної історії — теж, а нові гравці не бояться експериментувати з темами й форматами.
