Привіт! Досі ми з вами обговорювали контент, технології та довіру. Але сьогодні зачепимо важливу для багатьох незалежних медіа тему — гранти. Багато студентів думають: «Я створю крутий нішевий проєкт, отримаю грант і буду писати правду».
Спойлер: ця система працює зовсім не так, як здається. І у 2026 році вона з тріском провалиться.
Дамасо Рейєс: для грантодавців настає час розплати
Сьогоднішній «холодний душ» нам влаштовує Дамасо Рейєс — розслідувач, стипендіат Стенфорду та редактор тієї самої New York Amsterdam News. Він людина з «полів», яка знає, як важко знайти гроші на справжню локальну журналістику.
Дамасо стверджує: система журналістської філантропії глибоко хвора. Фонди роздають мільйони тим, хто їх не потребує, і дозволяють вмирати тим, хто реально робить роботу.
Грантодавці дедалі частіше самі обирають переможців і переможених в американській журналістиці, не несучи жодних наслідків за помилки.
Катастрофа штучних стартапів
Дамасо наводить шокуючий приклад — проєкт Houston Landing. Грантодавці влили в нього космічну суму — 21 мільйон доларів. І що сталося? Проєкт катастрофічно провалився менш ніж за два роки.
Парадокс: поки цей штучний стартап «палив» мільйони, справжня місцева газета Houston Defender, яка роками працювала для громади, отримала жалюгідні 20 тисяч доларів допомоги.
Багаті стають багатшими
Ось цифра, яка пояснює все: у 2020 році The New York Times з гордістю заявила, що отримала 4 мільйони доларів від різних фондів на свій новий розслідувальний проєкт.
Нюанс: того ж року чистий операційний прибуток NYT склав 176 мільйонів доларів.
Питання Рейєса: чому високоприбуткові корпорації витягують мільйони з благодійних фондів, поки дрібним локальним медіа кажуть, що «грошей немає»?
Проблема 8 відсотків
З понад мільярда доларів, які були виділені на порятунок журналістики за кілька років, лише 8,1% дісталися виданням, що працюють з етнічними, жіночими чи ЛГБТКІА+ спільнотами. «Інформаційні пустелі» розростаються саме там, де журналістика потрібна найбільше, бо спонсори не розуміють їхньої цінності.
Рейєс прогнозує, що у 2026 році ми побачимо гучні банкрутства ще кількох великих редакцій, які штучно підтримувалися грантодавцями. Це викличе такий гнів у спільноті, що системі доведеться повністю переосмислити те, як і кому вона дає гроші.
Що це означає для тебе, студенте?
Грант — це не бізнес-модель. Якщо ти запускаєш свій медіапроєкт, не роби ставку виключно на фонди. Як попереджав нас Кріс Крюсон, без власної фінансової стійкості ти приречений.
Зніми рожеві окуляри. Філантропія в медіа часто орієнтується на гучні імена та блискучі презентації, а не на реальний вплив «на землі». Тобі доведеться дуже голосно доводити свою цінність.
Спирайся на спільноту, а не на «донорів». Твій читач, який готовий задонатити 50 гривень або купити підписку — надійніший партнер, ніж великий фонд, який може просто змінити свої пріоритети наступного року.
Вимагай справедливості. Коли станеш лідером думок або редактором, не бійся ставити незручні запитання про те, куди йдуть гроші в індустрії.
авторка: Вероніка Ведмецька
