Привіт! У попередніх випусках ми багато захоплювалися майбутнім: ШІ-аватарів, «вайб-кодингом» та інтерактивними базами даних. Здавалося, що журналістика перетворюється на безпечну високотехнологічну гру. Але сьогоднішній прогноз влаштує нам максимально холодний душ і поверне до жорстокої фізичної та юридичної реальності.
Який сенс у найкрутішому ШІ-інструменті, якщо репортера затримують прямо на вулиці, а його камеру чи смартфон блокують правоохоронці?
Кірстін МакКадден: електричний паркан повалено, велоцираптори на волі
Наша експертка — Кірстін МакКадден, головна редакторка U.S. Press Freedom Tracker. Це людина, яка не займається теоріями — її команда щодня фіксує реальні випадки нападів, арештів та утисків журналістів.
Її діагноз на 2026 рік тривожний: правові інститути, які десятиліттями захищали вільну пресу, більше не працюють автоматично. Межі дозволеного для влади стрімко розширюються.
З 32 арештів або затримань журналістів у 2025 році, 28 сталися під час висвітлення ними протестів.
Метафора «Парку Юрського періоду»
Кірстін нагадує свою давню аналогію: раніше урядовці лише «тестували на міцність» електричний паркан Першої поправки до Конституції США, яка гарантує свободу преси, подібно до хижаків у відомому фільмі.
Реальність 2026 року. Паркан остаточно повалено. Збір новин та репортажі з місця подій блокуються на кожному кроці й дедалі частіше криміналізуються. Понад 165 журналістів зазнали нападів за останній час — і в 88% випадків нападниками були саме правоохоронці під час висвітлення вуличних протестів.
Комплексний наступ на медіа
Тиск відбувається не лише на вулицях. Нова адміністрація Трампа веде системну війну на виснаження незалежних редакцій.
Максимальне обмеження доступу до офіційної інформації та засідань. Скорочення або скасування федерального фінансування для суспільних чи незалежних медіапроєктів.Ініціювання агресивних розслідувань проти конкретних журналістів та жорстке переслідування інформаторів (whistleblowers), які зливають дані пресі.
МакКадден цитує російського журналіста-вигнанця Михайла Рубіна, який провів пряму паралель між діями Путіна на початку його правління та нинішніми репресіями проти преси в США. Головний урок, який американські журналісти мають засвоїти від колег, що вижили в умовах диктатури: не можна мовчати й терпіти перші, навіть дрібні обмеження. Якщо не дати відсіч одразу, далі буде пізно.
Стратегія захисту на 2026 рік
Журналісти не збираються здаватися. У 2026 році захист професії переходить у площину системного юридичного опору та колективних дій. Медійники будуть змушені об’єднуватися в коаліції, залучати правозахисні суди та діяти набагато жорсткіше і розумніше, використовуючи досвід колег, які роками працювали в умовах авторитарних режимів.
Що це означає для тебе як медіафахівця?
- Юридична грамотність — твій головний бронежилет. Незалежно від того, де ти працюєш — у великому телевізійному холдингу, на стрічці новин чи розвиваєш свій студентський проєкт «Україна медійна» — ти мусиш знати свої права досконально. Посвідчення преси більше не є магічним щитом. Ти маєш чітко знати, що закон дозволяє тобі знімати, а що правоохоронці не мають права вилучати без ухвали суду.
- Безпека «в полі» понад усе. Висвітлення будь-яких гарячих точок чи протестів тепер вимагає тактичної підготовки. Знання правил цифрової безпеки, як захистити смартфон від несанкціонованого доступу, де зберігати стріми та бекапи матеріалів, стає базовою навичкою редактора й репортера.
- Професійна солідарність замість конкуренції. Коли система намагається тиснути на окремі видання чи журналістів, єдиний спосіб вистояти — це цехова солідарність. Журналістська спільнота має реагувати на утиски колег як на напад на всю професію.
- Документуй порушення. Якщо ти стаєш свідком тиску на пресу або цензури — фіксуй це. Прозорість та публічність — це те, чого найбільше бояться ті, хто намагається криміналізувати чесну журналістику.
авторка: Вероніка Ведмецька
